Persona grata

Глава IV § 4 Кримінального процесуального кодексу України визначає поняття  речових доказів і документів, порядок їх зберігання.

Серед гострих соціальних проблем, яких нам, на жаль, сьогодні не бракує, одна з найболючіших – проблема наркоманії. В двадцять першому сторіччі хворобливий потяг до смертельного зілля набув широкого розмаху. Про наркоманію нині говорять у всьому світі. Щодня хтось вперше бере у руки шприц з отрутою, не замислюючись над тим, що з першою дозою буде наступна, а потім – прірва.

Цьогорічна дощова погода виявилась надзвичайно сприятливою для грибів і грибників. Лиш тільки перестає дощити, зблисне сонечко і вже зранку найзавзятіші грибники вибираються на "тихе полювання”.

Глава IV § 3 Кримінального процесуального кодексу України визначає поняття «показання», «пояснення»;як зясовується достовірність показань свідка. Новелою КПК-2012 є ст. 97 – показання з чужих слів.

 Поняття доказів, належність та допустимість при визнанні відомостей доказами регулюється § 1 Главою IV Кримінального процесуального кодексу України (ст.ст. 84-90).

До інших учасників кримінального провадження Кримінальний процесуальний кодекс України відносить свідка.

01 березня 2013 року на засіданні пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ було обговорено та взято до відома інформацію про узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» покладає на адвоката як професійні права так і професійні обов’язки.

У новому Кримінальному процесуальному кодексі України у Главі ІІІ § 4 дається визначення потерпілого у кримінальному провадженні, зазначаються його права та обов’язки, а також повноваження представника (законного представника). Хочемо зауважити, що із ст. 58 КПК-2012 випливає, що представником потерпілого у кримінальному провадженні може бути тільки адвокат.

          Кримінальним кодексом України у VIII розділі передбачено обставини, що виключають злочинність діяння. До них відносимо: необхідну оборону; уявну оборону; крайню необхідність; затримання особи, що вчинила злочин; фізичний або психічний примус; виконання наказу або розпорядження; діяння, пов'язане з ризиком; виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.